В кожного своє місто
Притча про те, що кожен носить свій світ у серці: якими ми бачимо людей — таких і зустрічаємо на своєму шляху.
Це було дуже давно. Один сивий чоловік сидів біля входу в одне східне місто.
До старого підійшов юнак і запитав: – Я жодного разу тут не був. Скажіть мені, а які люди живуть в цьому місті? Старий відповів йому питанням: – А які люди були в тому місці, з якого ти пішов? – Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з поїхав звідти! – Що ж. Не пощастило тобі. І тут ти зустрінеш точно таких же людей, – відповів йому старий. – Що ж, піду подивлюся на місто. Юнак пішов далі до міста.
Трохи згодом, інший юнак наблизився до старого, та задав таке ж саме питання: – Я тут ні разу не був. Скажіть мені, будь ласка, які люди живуть в цьому місті? Старий подивився на юнака, усміхнувся, та відповів: – А скажи, синку, які люди були в тому місті, звідки ти прийшов? – О, це були добрі, гостинні і благородні люди. У мене там було багато друзів, і мені нелегко було з ними розлучатися. – О як! Пощастило тобі! Ти знайдеш таких же людей і тут, – з посмішкою відповів старий. – Велике спасибі вам, діду. Дай Бог вам здоровʼя на довгі роки! Піду, та подивлюся на це місто!
Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидві розмови. І, як тільки юнак пішов, він звернувся до старого з докором: – Як ти можеш так кидати слова на вітер? Ти ж дав дві різних відповіді на одне запитання.
Старий мовчки вислухав купця і відповів: – Сину мій! Мені приємно, що ти прийняв так близько до серця сенс моїх слів. Бачу, тобі не байдуже те, що люди говорять один одному. Але мої слова не були сказані просто так.
Кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого доброго в тих краях, звідки він прийшов, і тут не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі в іншому місті, і тут теж знайде вірних і відданих друзів. Яке у людини оточення – така ж людина. Так, ти маєш рацію, питання були однакові, але люди були різні.
Інші притчі
Притча про смерть і життя
Притча Наталії Будерацької про жінку, яка жила чужими думками — і одного ранку народилася вдруге, цього разу для себе. Про мрії, осуд і сміливість бути собою.
ЧитатиПоламані човни
Притча про рибалку, старий човен і страх змін: іноді треба відпустити звичне, щоб відкрити справжній дар і новий шлях.
ЧитатиОпусти склянку
Притча про професора і склянку з водою: проблеми важчають, лише коли ми довго їх тримаємо. Ввечері варто відпустити і подякувати.
Читати